С е л е з е н ь
Весняні пахощі приносить вітер березня,
Старі кістки проміння сонця зігріва.
Розкрились крила у старого селезня,
А от злетіти - сили вже катма.
Зове весна, і кров нуртує в жилах
У молодих. В старечих же тілах
Та кров сяк-так тече і сили
Для злету вже давним-давно нема.
Взнаки дає життя тяжке й бурхливе,
Холодна, довга і лиха зима.
Колись і селезень напровесні бував щасливим.
Тепер-то радий і тому, що є можливість
На сонечку погрітись задарма.
09.03.2001р. -11.11.2008р.
