Хвалилась синичка
Хвалилась синичка море запалити,
Наробила горя і собі і, діткам.
Наробила клопоту - немає де жити,
Бо згоріла хата, згоріла й повітка.
Горобці злетілись, бились, цвірінчали,
Що з хати лишилось - і те розікрали.
Тут круки злетілись, діточок із'їли,
На згарищі каркали, знялись, полетіли.
Журиться синичка, тужить та голосить,
У Господа Бога щастя-долі просить.
Голосить та просить діток повернути.
Не видко те Господу, не видко й не чути.
Не сумуй, синичко, перебори горе,
Та не похваляйся спалить синє море.
26.05.2001р.
