Казочки для онучка Микитки
Любому онучку Микиті
Попросив онук Микитка розповісти казку,
Як Балда в попа служив, і за яку ласку.
Розповів я про Балду, попадю і біса,
Потім ще я розповів про хитрого лиса.
Слухав він мене уважно, ну, а потім в сльози:
- А чому у цих казках нема паровоза?
- Знай, мій любенький онучку, ці казки прадавні,
Паровози ж бо з'явились тільки лиш недавно.
І сказав мені онук: - Ти катався возом,
А я хочу кататися лиш на паровозі.
І казки про паровоза послухати хочу.
Довелось не спати діду два вечора й ночі.
Не поспав, та й написав, хоч не дуже швидко,
"Про "дідуся паровоза" й хлопчика Микитку".
Прочитав її онуку, а він діду шпичку*:
- А чому ж нема нічого тут про електричку?
Знов не спить дідусь Євген більше ніж три нічки,
Бо складає тепер казку він про електричку.
Як дасть бог йому натхнення та хоч трішки часу,
То, можливо, він напише казку про Пегаса**.
14.01.2007р.
*Шпичка - колюче, уїдливе зауваження, ущипливе слово
**Пегас - крилатий кінь, символ поетичного натхнення
