Я так хотів би малювать природу
Я так хотів би малювать природу,
А руки ж, наче ті граблі,
Та й пензлик у руках - колода,
Одні лиш очі-журавлі...
Все линуть, линуть в даль безкраю,
Де з сині неба в синь Дніпра
По самі вінця наливає
Блаженство, від щедрот краси
Неповторимого у світі раю,
Мишуринського ріднокраю -
У пригорщі бери й неси.
- Роздай стражденним і несилим,
Нехай і їм буя весна ...
А кучугура жовто-біла,
В цілющих пахощах сосна,
Над плесом чайка білокрила,
Плескоче хвилька, і зрина
В блакитне небо солов'їна
Народна пісня, - то не дивина.
То твої діти, Україно, то твої душі, Україно,
То твоє серце, Україно, -
мишуринрізька сторона!
11.01.2001р.
