Поети на районній Дошці Пошани.
На згадку про 05 серпня 2008 року, коли
верхньодніпровських поетів фотографували на
районну Дошку Пошани до Дня Незалежності
України.
Повісить хочуть на Дошку Пошани.
За що таке нам визнання?
Ми ж не малюємо вселенські плани,
Та й мислим зовсім навмання.
А вже як пишем, тільки Біг
Один лиш знає, що там вийде.
Тут Пшенишняк уже прибіг,
Кричить: "Я не якийсь там зайда!
Буває так: - ось тільки ліг -
Мені вже сниться предок Байда".
- Козак! Що вже казати про Шкуро?!
Все ясно й так, козак від роду!
Як нагострить своє перо -
Гаплик відразу всім забродам.
Козачки справжні: Муха Тая,
Галина Семенча і Шура Чорнобай,
Тетяна Тищенко, Сідак Наталя -
Вже як напишуть - наших знай!
Погляньте: Тимошенко, Чепурний,
Ось Яковчук і Кременчуцька Ніна.
Я теж нормальний, як не злий.
Така складається картина.
Фотографе, хвилинку постривай,
Тут ще не всі зібрались славні пії,
Аж ось прийшла: "Миколо, не співай!".
Казкар, поетка:
- Добрий день, Маріє! *
* Марія - поетеса Марія Дубина
05.08.2008р.
* * *
Дошка Пошани, грамоти, призи -
Все суєта-суєт і марнославство.
Найкращий стимул - прут з лози,
Він швидко вижене зазнайство.
05.08.2008р.
