Заблукало літо в осінь, заблукало.
Заблукало літо в осінь, заблукало,
Навіть з вересня у жовтень забрело,
Холоди на північ повтікали,
І купається в теплі моє село.
Лащиться до ніг Дніпрова хвилька,
Лист вербовий тремко шелестить:
"Друже, відключи свою мобілку,
Дай послухать, як у вічність відлітає мить."
Замилуюсь я на придніпровські небокраї,
Тут початок і кінець моїх доріг.
Кращого села не бачив і не знаю:
- Правду говорю?
Скажи, Мишурин Ріг?
жовтень 2005р.
